трек 018

сиджу я в порожній кімнаті, а переді мною ріжуть погляд яскраво оранжеві мандарини. ніяке не свято. зовсім не новий рік. здається мені, що я десь прорахувалася. капітальне халепище. це з яких таких макарів поліна халепа вирішила з’їхати від майкла? це я про що тоді думала?

майкл зараз, на скільки мені відомо, знову поїхав до своїх голландських подруг-повій, антон розбився, ліна з сестрою на навчанні за кордоном, олег зірвав джек-пот – одружився з мажоркою і виїхав на пмж до швеції.

маю якісь мутки з цими новими сусідами, якихось знайомих із два десятки (імена досі точно не пам’ятаю). це мій чейндж майкла? чи це я так розгреблася зі своїми трикутниками, коханцями, друзями?

ідіотка ти, халепко. і головна твоя проблема в тому, що нікому тобі про це сказати.

а друга моя проблема в тому, що мандарини гнилі й треба спускатися вниз у магазин за новими.